мряч

[mrjɑt͡ʃ] Дієслово

Буква:М

Значення

  1. мряч — (діалектне, історичне) м’яка глина, илистий нальот або болотна земля; заболочена, топка місцевість, багна.

  2. мряч — (в говірках) грязь, бруд, брудна маса; що залишається після розмокання, розмулювання ґрунту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я мрячу, ти мрячиш, він мрячить, ми мрячимо, ви мрячите, вони мрячать

Більше записів