мрукати

[mrukɑtɪ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Видавати короткі, глухі звуки, схожі на мурчання, але більш приглушені або невдоволені (про тварин, переважно котів).

  2. (переносно, розмовне) Невдоволено або неохоче говорити щось, бурчати, воркотіти (про людину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мрукати, р. мрукатів, д. мрукатам, з. мрукатів, о. мрукатами, м. мрукатах, к. мрукати

Більше записів