Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “мрійний”; так, як властиво людині, схильній до мрій, фантазій; у стані задумливості, відірваності від реальності.
2. Виражаючи мрійність, сповнений мрій, ніжних почуттів або легкої сумної задуми.
3. Наче в мрії, нечітко, невиразно, розмито (про зір, сприйняття).
Приклад 1:
Пісня бриніла, як сон, над сонними людьми, в тяжкій задусі, в чаду махоркового диму, що мрійно стелився поміж стелею й сонним звалищем, як весняні хмарки над степом, над тим «пахучим полем», як марево над чорними ріллями… Ось старенька, нездужаючи, встає в тому мареві, в саду вишневому, а за тим маревом сина не видно. А син співає тихесенько пісню про неї за темними мурами, і журиться тяжко, і туга бринить в кожному слові, в тихому шепоті… Пісня в чотири голоси… Вона плаває по камері… Нарешті затихає, затихає… І в кінці зринає болючим акордом, щоб уже зовсім урватись: «Поблідло личко, згасли очі, Надія вмерла, стан зігнувсь… І я заплакав опівночі… І, тяжко плачучи, проснувсь”.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”