1. Властивість бути могутнім; могутність, сила, потужність.
2. Стан, становище могутньої, потужної, впливової особи, організації, держави; могутність.
3. Розм. Про значні матеріальні статки, багатство.
можність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Велика часть громадян пристала на се, і певно, що круто прийшлось би було тоді бояринові, коли б Захар Беркут не був висловив тої думки, що не належиться засуджувати нікого, не вислухавши вперед його оправдання, і що справедливість домагається закликати боярина поперед усього на громадський копний суд, дати йому можність витолкуватися і аж потім поступати з ним так, як осудить громада при повнім спокою й розвазі. Тої розумної ради послухала тухольська громада.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Приклад 2:
Існує багато моделей економічного зростання, але завжди критерієм оцінки внеску теорії економічного зростання у розв’язання економічних проблем була і залишається її спроФ можність або неспроможність відповісти на питання, безпосеФ редньо пов’язані з економічним розвитком. Особливої актуФ альності набула ця проблема на початку ХХI ст.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |