Фахівець у галузі мовознавства; той, хто вивчає мову, її структуру, розвиток і функціонування.
мовознавець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Крім неї значну роль у контактах з українськими дисидентськими колами відігравали чеський мовознавець, мій близький друг Андрій Куримський разом зі своєю чеською колеґою чарівною маленькою Руженою Шішковою, літературознавець Орест Зілинський, не кажучи вже про Миколу Мушинку. З переїздом Інституту літератури 1960 року до нового приміщення на Кірова, 4, а особливо після смерти Білецького 1961 р., коли у директорське крісло сів Шамота, атмосфера там ставала дедалі напруженішою.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Білодід Іван Костянтинович (1906—1981) — український радянський мовознавець, академік AH CPCP (з 1972 p.), академік АН УРСР (з 1957 p.), заслужений діяч науки УРСР (з 1966 p.). В. Сосюра, очевидно, мае на увазі працю І. Білодіда «Російська мова — мова міжнаціонального спілкування CPCP» (1962).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |