мовчущий
[moʋt͡ʃuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який не говорить, не вимовляє слів, не видає звуків; безмовний, німий.
-
Який не висловлює своїх думок, почуттів, не вступає в розмову; стриманий у мовленні.
-
Який не заявляє про себе, не виявляється відкрито; прихований, неявний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мовчущий, р. мовчущого, д. мовчущому, з. мовчущого, о. мовчущим, м. мовчущім