мовчкуватий

[moʋt͡ʃkuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Який має звичку мовчати, не схильний до розмов, небагатослівний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовчкуватий, р. мовчкуватого, д. мовчкуватому, з. мовчкуватого, о. мовчкуватим, м. мовчкуватім

Більше записів