Властивість за значенням прикметника “мовчазливий”; схильність до мовчання, небагатослівність, стриманість у висловлюваннях.
мовчазливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “мовчазливий”; схильність до мовчання, небагатослівність, стриманість у висловлюваннях.
Відсутні