мовчальник

[moʋt͡ʃɑlʲnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Людина, яка навмисне утримується від висловлювань, зазвичай з політичних, ідеологічних чи моральних міркувань, уникаючи публічної позиції щодо важливих подій або режиму.

  2. Той, хто за своєю природою або звичкою мовчить, говорить мало, небагатослівна людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовчальник, р. мовчальника, д. мовчальникові, з. мовчальника, о. мовчальником, м. мовчальникові, к. мовчальнику

Більше записів