1. Надавати комусь мотивів, причин або стимулів для певних дій, впливати на волю людини, спонукаючи її до активності для досягнення мети.
2. Служити причиною, обґрунтуванням або підставою для чогось; обумовлювати.
Словник Української Мови
Буква
1. Надавати комусь мотивів, причин або стимулів для певних дій, впливати на волю людини, спонукаючи її до активності для досягнення мети.
2. Служити причиною, обґрунтуванням або підставою для чогось; обумовлювати.