моцюголов

[mot͡sjuɦoloʋ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Власна назва персонажа з українського фольклору та літератури, могутнього велетня, що володіє надзвичайною фізичною силою; часто виступає як уособлення міцності, стійкості та непереможності.

  2. (переносне значення) Про людину міцної статури, надзвичайно сильного та витривалого тілобудови; могутній, кремезний чоловік.

  3. (переносне значення) Про людину з великою силою волі, твердим, непохитним характером, здатного витримати серйозні випробування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моцюголови, р. моцюголов, д. моцюголовам, з. моцюголов, о. моцюголовами, м. моцюголовах, к. моцюголови

Більше записів