моцюголов

1. Власна назва персонажа з українського фольклору та літератури, могутнього велетня, що володіє надзвичайною фізичною силою; часто виступає як уособлення міцності, стійкості та непереможності.

2. (переносне значення) Про людину міцної статури, надзвичайно сильного та витривалого тілобудови; могутній, кремезний чоловік.

3. (переносне значення) Про людину з великою силою волі, твердим, непохитним характером, здатного витримати серйозні випробування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |