моцетта

[mot͡sɛttɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Коротка накидка без рукавів, яку носять католицькі священнослужителі (кардинали, єпископи, абати) під час літургійних церемоній; зазвичай білого, червоного або чорного кольору залежно від рангу та характеру богослужіння.

  2. В архітектурі: невеликий балкон або галерея всередині церкви, розташована біля вівтаря або на хорах, призначена для співу під час богослужіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моцетт, р. моцетта, д. моцеттові, з. моцетта, о. моцеттом, м. моцетті, к. моцетт

Більше записів