мотря

Приклад 1:
Че­рез вас на Сибір ще підеш… Мотря нічо­го не од­ка­за­ла,- тільки жалібно ди­ви­ла­ся. Ко­ли б хто заг­ля­нув тоді у її ду­шу,- що там ро­би­ло­ся!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Товариство засіло на цілу ніч… XVIII Пер­ший ступінь Мотря зовсім осе­ли­ла­ся у “дов­гоп’ятої бабйіТ Бра­ла лю­дям пряс­ти то кужіль, то вов­ну та з то­го тільки й жи­ла. Тяжко їй ро­би­ло­ся на душі, гірко на серці, як по­ду­має, що на ста­рості літ прий­шло­ся най­мич­ку­ва­ти у лю­дей.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
XXII Наука не йде до бука Мотря та ха­зяй­ка її, “дов­гоп’ята ба­ба”, ще зве­чо­ра, пе­ред тим без­та­лан­ним днем, усе чо­гось кволіли та жаліли­ся на прок­ля­ту­щий мо­роз, що як у забій за­бив – день у день… Во­ни сиділи на печі – й то по­мерз­ли. Ба­би­на ону­ка, дівчи­на, знай сну­ва­ла з ха­ти у сіни, а з сіней у ха­ту та на­пус­ка­ла хо­ло­ду.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”