мотовило

[motoʋɪlo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Пристрій для намотування ниток, пряжі, дроту тощо у вигляді дерев’яної або металевої хрестовини, планки або рамки, що обертається навколо своєї осі.

  2. Ручний знаряддя у вигляді палиці з розрізами на кінцях або хрестовини для намотування пряжі, зробленої на веретені, у клубки або пасма.

  3. У техніці — частина механізму, вузол машини (наприклад, ткацької, в’язальної, сівалки) у вигляді вала, бобини або рамки, призначений для намотування, розмотування чи перенесення нитки, дроту, стрічки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мотовило, р. мотовила, д. мотовилу, з. мотовило, о. мотовилом, м. мотовилі, к. мотовило

Походження слова (Етимологія)

Мотовило — це пристрій для змотування пряжі, а також частина жниварки. Слово походить з праслов’янської мови, де воно утворилося з основ дієслова «мотати» та іменника «вила». Спочатку «вила» могли означати саме мотовило, оскільки походять від дієслова «вити». Це слово має відповідники в багатьох слов’янських мовах, наприклад, у російській, білоруській, польській, чеській, болгарській та інших.
Споріднені слова:веретено, пряжа, моток

Більше записів