мотовило

1. Пристрій для намотування ниток, пряжі, дроту тощо у вигляді дерев’яної або металевої хрестовини, планки або рамки, що обертається навколо своєї осі.

2. Ручний знаряддя у вигляді палиці з розрізами на кінцях або хрестовини для намотування пряжі, зробленої на веретені, у клубки або пасма.

3. У техніці — частина механізму, вузол машини (наприклад, ткацької, в’язальної, сівалки) у вигляді вала, бобини або рамки, призначений для намотування, розмотування чи перенесення нитки, дроту, стрічки.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Помотаю на мотовило, осную та вироблю собі тонкого полотна на сорочки. Може, й під мої боки хтось постеле подушки… Кайдашиха догадалась, до чого воно йдеться, і трохи стурбувалась.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: іменник (однина) |