мотовильник

1. Пристрій для намотування пряжі, ниток або мотузки, що зазвичай має вигляд дерев’яної або металевої рамки зі шпильками на кінцях для утримання мотушки.

2. (у техніці) Деталь або механізм у різних машинах (наприклад, у жниварці, в’язальному або швейному обладнанні), призначений для намотування, подачі або відмотування нитки, дроту, стрічки тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |