мотет

[motɛt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Багатоголосий вокальний твір релігійного змісту, зазвичай без інструментального супроводу, що поширився в західноєвропейській музиці епохи Відродження та бароко.

  2. Невеликий вокальний твір на духовний текст (рідше — світський), часто поліфонічної будови, що є складовою частиною церковної служби або концертного репертуару.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мотет, р. мотету, д. мотетові, з. мотет, о. мотетом, м. мотеті, к. мотете

Більше записів