мостинці

[mostɪnt͡si] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Множина від слова «мостинець» — невеликі дошки, бруски або колоди, покладені через річку, струмок чи вологе місце для переходу; імпровізований або тимчасовий місток.

  2. (переносне) Те, що служить перехідним звеном, допомагає подолати перепону або встановити зв’язок між чим-небудь.

  3. (діалектне) Щаблі драбини або східці у внутрішньому облаштуванні традиційного житла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мостинці, р. мостинців, д. мостинцям, з. мостинці, о. мостинцями, м. мостинцях, к. мостинці

Більше записів