1. Множина від слова «мостинець» — невеликі дошки, бруски або колоди, покладені через річку, струмок чи вологе місце для переходу; імпровізований або тимчасовий місток.
2. (переносне) Те, що служить перехідним звеном, допомагає подолати перепону або встановити зв’язок між чим-небудь.
3. (діалектне) Щаблі драбини або східці у внутрішньому облаштуванні традиційного житла.