Словник Української Мови
Буква
1. Історична назва російського солдата, а також загальна назва російського військового або державного службовця на українських землях у складі Російської імперії.
2. Пренебрежлива або ворожа назва етнічного росіянина, що вживається в українській мові.
3. Заст. Прізвисько мешканця Московії, Московської держави, а згодом — усієї Росії.
Приклад 1:
– Москаль… Той, що… пам’ятаєш? – Не знаю!..- одказав Лушня, чухаючись та зітхаючи.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Забирає москаль коня, дядько не дає, москаль біжить до своїх начальників, кричить: “Слово и дело государеве!”. І дядька тягнуть на дибу.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 3:
Iван Карпенко-Карий Безталанна Драма в 5 дiях ДIЄВI ЛЮДЕ Iван – старий чоловiк, москаль. Софiя його дочка, молода дiвчина.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”