морилка

[morɪlkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рідина для фарбування деревини, що проникає в її структуру, надаючи кольору зі збереженням видимості текстури.

  2. Рідина для просочування та тонування дерева, що містить пігмент, розчинний в основі (воді, олії, спирті), без утворення непрозорої плівки.

  3. Розмовна назва для будь-якої барвної рідини, призначеної для фарбування дерева.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. морилка, р. морилки, д. морилці, з. морилку, о. морилкою, м. морилці, к. морилко

Більше записів