Моругий — діалектний варіант слова “моругавий”, що означає похмурий, хмарний, сірий (про погоду або колір).
Моругий — у західних говірках може означати каламутний, брудний (про рідину).
Моругий — переносно про людину: сумний, зажурений, понурий.
моругий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Цабе, моругий! — крикнув Карпо і крутнув батогом над рогатими головами.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикментик () |