морокуватий
[morokuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який викликає морок, запаморочення; такий, що затьмарює свідомість, утруднює сприйняття; туманний, неясний, заплутаний.
-
Який перебуває в стані мороку, приголомшення; затьмарений, приголомшений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. морокуватий, р. морокуватого, д. морокуватому, з. морокуватого, о. морокуватим, м. морокуватім