1. Дія за значенням дієслова “морочити”; введення в оману, обман, ошукування когось.
2. Розмова або дії, позбавлені серйозного змісту; базікання, лепетіння, пустопорожні розмови.
3. Стан збудження, метушні, тривоги; хвилювання, клопіт.
морочення
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |