Значення
-
Дія за значенням дієслова “морочити”; введення в оману, обман, ошукування когось.
-
Розмова або дії, позбавлені серйозного змісту; базікання, лепетіння, пустопорожні розмови.
-
Стан збудження, метушні, тривоги; хвилювання, клопіт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. морочення, р. морочення, д. мороченню, з. морочення, о. мороченням, м. мороченні, к. морочення