морквяник

[morkʋjɑnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Кондитерський виріб, переважно печиво або торт, основним інгредієнтом якого є терта морква, що надає йому характерний смак, колір та вологість.

  2. Рідка або густа страва (суп, пюре, запіканка), основним компонентом якої є морква.

  3. (діал., заст.) Людина, яка вирощує або торгує морквою; морквяр.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. морквяник, р. морквянику, д. морквяникові, з. морквяник, о. морквяником, м. морквяникові, к. морквянику

Більше записів