морковиння

[morkoʋɪnnjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, утворене від слова «морква».

  2. (у діалектах) Місце, де росте або вирощується морква; морквяна грядка, город.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. морковиння, р. морковиння, д. морковинню, з. морковиння, о. морковинням, м. морковинні, к. морковиння

Більше записів