морківник

[morkiʋnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Рослина родини зонтичних, з якої отримують насіння моркви; дика морква.

  2. Заст. Ділянка, де сіють моркву; морквяник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. морківник, р. морківнику, д. морківникові, з. морківник, о. морківником, м. морківникові, к. морківнику

Більше записів