1. Рослина родини зонтичних, з якої отримують насіння моркви; дика морква.
2. Заст. Ділянка, де сіють моркву; морквяник.
морківник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Рослина родини зонтичних, з якої отримують насіння моркви; дика морква.
2. Заст. Ділянка, де сіють моркву; морквяник.
Відсутні