Словник Української Мови
Буква
1. (істор.) Шолом закритого типу з рухомим забралом, який використовувався європейськими лицарями та важкою кіннотою в XVI–XVII століттях.
2. (мін.) Темно-бура, майже чорна різновид дымчастого кварцу (раухтопазу), що використовується як напівкоштовне каміння для виготовлення прикрас та глиптики.
Приклад 1:
; Топаз – Al2[SiO4](F,OH)2, домішки: Fe2+, Fe3+, Ti, Cr, V; Коштовний кварц – SiO2: прозо рий – гірський кришталь, фіолетовий – аметист, чорний – моріон. Коштовні монокристали кварцу використовують і в оптичному приладобудуванні та як п’єзоелектричний матеріал.
— Тютюнник Григорій, “Вир”