моргавка

1. Рідкісне діалектне позначення для повіки, особливо верхньої.

2. У західних регіонах України — народна назва рослини з родини гвоздикових, звичайної дрібної квітки, що швидко відцвітає або має коливальні на вітрі пелюстки; часто стосується виду ториця звичайна (Spergula arvensis) або інших подібних.

3. В історичному контексті або фольклорі — можливе образне позначення чогось мигтливого, нестійкого або швидкоплинного.

Приклади вживання

Приклад 1:
Корецький Семен, мій чоловік, Слинько Потап, Кандзюба Кузьма, Платін Пирхавка, Явтух Ядуха, Самійло Запара, Варлам Пиндик, Яків Кацалепа, Мусій Моргавка і Охрім Верло. Кажуть, що якби москалі узнали всю справу, то геть вигнали б село на Сибір.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”

Частина мови: іменник (однина) |