1. Нагромадження уламків гірських порід (валунів, гальки, піску, глини), що переносяться та відкладаються льодовиком.
2. (у геоморфології) Форма рельєфу, утворена таким нагромадженням; виділяють кінцеві, бічні, серединні та інші морени.
морена
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На одній з своїх картин він відтворив цю північну нудьгу за Півднем, одвічну жіночу мрію Півночі про Царгород… Первісна безплідна морена. Суворе північне море.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 2:
Часто це осади загрозливих селів, включають багатотонні камені; Морена – дрібнозем з галькою і валунами, залишений льодовиком; Водно-льодовикові відклади – осади водних потоків танучого льодовика (як і морена, будуть розглянуті в наступних розділах); Еолові відклади – пилові осади з атмосфери – класичні леси (розглядаються нижче). Елювій і вся товща корінних порід, яка піддається вивітрюванню з накопиченням малорухомих залишкових продуктів ( Al, Fe, Ti), виносу лужних і лужноземельних елементів і кремнезему називається корою вивітрювання .
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
В Україні морена Дніпровського льодовика перекрита іншими наносами, тому поверхня вирівняна, а морена досить ущільнена. Вона має коричневий колір, карбонатна з великими карбонатними конкреціями.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |