мордяка

1. (діал.) Невелика річка, струмок, часто зі звивистим руслом; заст. мордва.

2. (заст.) Заболочена місцевість, низина з високою травою та чагарниками.

3. (перен., розм.) Важка, нудна справа; морока, клопіт.

Приклади вживання

Приклад 1:
При таких літах — і така у вас, прости Господи, мордяка! Як у Мефістофеля.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |