Словник Української Мови
Буква
Тимчасова відстрочка або призупинення виконання певних зобов’язань (наприклад, фінансових, договірних) чи проведення якихось дій, що встановлюється законом або угодою.
У міжнародному праві — тимчасова угода між державами про припинення військових дій, про відстрочку виконання якихось міжнародних зобов’язань.
У фінансовій та економічній сфері — офіційна відстрочка платежів за боргами, накладена державною владою.
Приклад 1:
Я не раз солідаризувалася з іронічним зауваженням Юрія Шевельова, що з огляду на масштабне здешевлення цього святого поняття у неправедних устах політиканів і пристосуванців аж хочеться накласти мораторій на слово «Україна». Так от сьогодні цей мораторій знято!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Не раз впевнююся в тому, що не завадило б реалізувати жартівливу пропозицію Юрія Шевельова запровадити на якийсь час мораторій на слова «народ» і «Україна»… І навпаки — знову від Харибди до Сцилли — небезпека повного розчинення в Іншому, здебільшого не найкращого ґатунку, породженому іншими умовами, іншою ментальністю, іншим душевним ладом. Звідси позиція «у цій країні» — спиною до «цієї країни», войовниче безбатченківство й нігілізм, ладні щохвилини вилитися в те ненависне мені «хамство» і готові увічнити стан «рідної чужини» як наш постійний status quo.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”