Значення
-
Тимчасова відстрочка або призупинення виконання певних зобов’язань (наприклад, фінансових, договірних) чи проведення якихось дій, що встановлюється законом або угодою.
-
У міжнародному праві — тимчасова угода між державами про припинення військових дій, про відстрочку виконання якихось міжнародних зобов’язань.
-
У фінансовій та економічній сфері — офіційна відстрочка платежів за боргами, накладена державною владою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мораторій, р. мораторію, д. мораторієві, з. мораторій, о. мораторієм, м. мораторієві, к. мораторію