1. Масове вимирання, загибель людей або тварин від пошесті, голоду, війни тощо; епідемія чуми.
2. (у переносному значенні) Надзвичайно велика кількість чогось (зазвичай негативного).
3. (діалектне) Морок, темрява; затьмарення.
Словник Української Мови
Буква
1. Масове вимирання, загибель людей або тварин від пошесті, голоду, війни тощо; епідемія чуми.
2. (у переносному значенні) Надзвичайно велика кількість чогось (зазвичай негативного).
3. (діалектне) Морок, темрява; затьмарення.
Приклад 1:
А Максим як почув, то ні скривився, ні поморщився. Так-таки зразу згодився та й пішов до прийому, виспівуючи та вигукуючи.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Тим часом Галя на кисет роздивлялася, розшморгувала, заглянула всередину, полапала рукою та й знову зашморгнула. – Мій… мій… Галочко!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 3:
Що ж се вiн так там мордується? То пiткнеться у дверi, та й назад нашi.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”