мор

[mor] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Масове вимирання, загибель людей або тварин від пошесті, голоду, війни тощо; епідемія чуми.

  2. (у переносному значенні) Надзвичайно велика кількість чогось (зазвичай негативного).

  3. (діалектне) Морок, темрява; затьмарення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мор, р. мору, д. морові, з. мор, о. мором, м. морі, к. море

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘мор’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі значенням ‘смерть’ або ‘пошесть’. Воно споріднене з такими словами, як ‘мережа’ (що первісно означало ‘те, що вбиває’) та ‘мерти’ (вмирати). У сучасній українській мові ‘мор’ означає масову загибель людей або тварин від епідемії чи пошесті.
Споріднені слова:пошесть, епідемія, загибель

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів