1. Процес надання чому-небудь монументального, величного, грандіозного характеру; втілення певних ідей у великих, масштабних формах (наприклад, у мистецтві, архітектурі, літературі).
2. У мистецтвознавстві: творення монументальних творів (фресок, мозаїк, скульптурних груп тощо), призначених для конкретного архітектурного середовища або простору, а також художня течія, спрямована на створення таких творів.
3. Перен. Надання події, явищу, образу надмірної значущості, перетворення на непохитний символ або догму; канонізація у величній, часто спрощеній формі.