Значення
-
Процес надання чому-небудь монументального, величного, грандіозного характеру; втілення певних ідей у великих, масштабних формах (наприклад, у мистецтві, архітектурі, літературі).
-
У мистецтвознавстві: творення монументальних творів (фресок, мозаїк, скульптурних груп тощо), призначених для конкретного архітектурного середовища або простору, а також художня течія, спрямована на створення таких творів.
-
Перен. Надання події, явищу, образу надмірної значущості, перетворення на непохитний символ або догму; канонізація у величній, часто спрощеній формі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монументалізація, р. монументалізації, д. монументалізації, з. монументалізацію, о. монументалізацією, м. монументалізації, к. монументалізаціє