1. Призначений для монтажу, пов’язаний з монтажем (складанням, установкою конструкцій, обладнання, кінофотоматеріалів тощо).
2. Службовий, тимчасовий (про споруди, конструкції, зведені на період будівництва).
Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для монтажу, пов’язаний з монтажем (складанням, установкою конструкцій, обладнання, кінофотоматеріалів тощо).
2. Службовий, тимчасовий (про споруди, конструкції, зведені на період будівництва).
Приклад 1:
І то дарма, що враження ці лежали в його душі купою сирового плетива — життя ніколи не дає чогось викінченого, самі уривки й натяки, монтажний матеріал, що мусить бути розпланований, зліплений, підфарбований в ту цілість, що зветься твором. Життя дає тільки глину, що формується під пальцями й подихом майстрів.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”