1. (У біології, медицині) Створений з однієї заплідненої яйцеклітини (зиготи); однояйцевий (переважно про близнюків).
монозиготичний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
1. (У біології, медицині) Створений з однієї заплідненої яйцеклітини (зиготи); однояйцевий (переважно про близнюків).
Відсутні