моноунарний

[monounɑrnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. (у математиці, зокрема в теорії категорій) такий, що має один аргумент або одну місцевість; одномісний, унарний (наприклад, про операцію чи функцію).

  2. (у логіці) такий, що стосується властивості одного предмета; одномісний (наприклад, про предикат).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моноунарний, р. моноунарного, д. моноунарному, з. моноунарного, о. моноунарним, м. моноунарнім

Більше записів