монотипи

1. (мистецтво) Графічна техніка друку, при якій художник наносить фарбу на гладку поверхню (наприклад, металеву пластину або скло), а потім робить з неї єдиний, унікальний відбиток на папері; твір, створений такою технікою.

2. (біологія) Таксономічна категорія (рід або вид), що містить лише один типовий представник (наприклад, один вид у роді або один рід у родині).

3. (поліграфія) У старій металевій наборній техніці — окрема літера, відлита як самостійний елемент (на відміну від літер, що складаються з окремих частин).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |