моноцит

[monot͡sɪt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Моноцит — тип лейкоцитів (білих кров’яних клітин) у ссавців, велика одноядерна клітина з великим бобоподібним ядром, що утворюється в кістковому мозку, циркулює в крові, а потім мігрує в тканини, де перетворюється на макрофаг або інші форми клітин системи мононуклеарних фагоцитів, виконуючи важливу захисну функцію шляхом фагоцитозу (поглинання) чужорідних частинок, бактерій та відмерлих клітин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моноцит, р. моноцита, д. моноцитові, з. моноцит, о. моноцитом, м. моноциті, к. моноците

Більше записів