моноцен

[monot͡sɛn]

Буква:М

Значення

  1. (біол.) Організм, який утворює окрему, самостійну ценотичну одиницю в екосистемі; вид, що домінує або визначає структуру та функціонування біоценозу.

  2. (екол.) Біоценоз, де домінує один вид організмів, що різко переважає за чисельністю або біомасою, формуючи середовище для інших видів.

Більше записів