монотропія

[monotropijɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У філософії та психології — концепція, запропонована британським психологом Джеймсом Вордом, що описує увагу як стан свідомості, спрямований на єдиний об’єкт або ідею, при якому інші враження відходять на другий план.

  2. У хімії та фізиці — властивість деяких речовин (наприклад, сірки) існувати лише в одній стійкій кристалічній модифікації при будь-яких температурах і тисках (антонім до політропії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монотропія, р. монотропії, д. монотропії, з. монотропію, о. монотропією, м. монотропії, к. монотропіє

Більше записів