монотонність

1. Властивість за значенням прикметника “монотонний”; одноманітність, незмінність у тоні, ритмі, висоті звуку, голосі тощо.

2. Однаковість, одноманітність, відсутність різноманітності у чому-небудь (наприклад, у діяльності, враженнях, пейзажі).

3. Матем. Властивість функції або послідовності постійно зростати, не спадати (незменшуваність) або постійно спадати, не зростати (незростання).