Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “монотонний”; одноманітність, незмінність у тоні, ритмі, висоті звуку, голосі тощо.
2. Однаковість, одноманітність, відсутність різноманітності у чому-небудь (наприклад, у діяльності, враженнях, пейзажі).
3. Матем. Властивість функції або послідовності постійно зростати, не спадати (незменшуваність) або постійно спадати, не зростати (незростання).
Приклад 1:
Методика таких способів дуже проста і не потребує ніяких здібностей до гіпнозу: фіксація зору, монотонність мови гіпнотизованого, паси руками, ритмічні теплові впливи та інші слабкі повторювані подразнення у поєднані з командами- директивами: ” Ви спите, ви розслабилися, ви відчуваєте тепло…», призводять до зниження рівня пильнування, а потім до стану розлитого гальмування.
— Котляревський Іван, “Енеїда”