Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії порядку) властивість функції або відношення, за якої зростання аргументу призводить до неспадання значення функції; монотонність.
-
(у біології) тип статевої системи, при якому організм має лише один тип гонад (яєчник або сім’яник); протилежне до дітонії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монотонія, р. монотонії, д. монотонії, з. монотонію, о. монотонією, м. монотонії, к. монотоніє