монотонія

1. (у математиці, зокрема в теорії порядку) властивість функції або відношення, за якої зростання аргументу призводить до неспадання значення функції; монотонність.

2. (у біології) тип статевої системи, при якому організм має лише один тип гонад (яєчник або сім’яник); протилежне до дітонії.