монотетний

[monotɛtnɪj] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (у теології) стосовний до монотеїзму, що визнає єдиного Бога; властивий монотеїзму.

  2. (у релігійній історії) стосовний до монотелетизму — віровчення, що визнає в Христі наявність лише однієї, божественної, волі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монотетний, р. монотетного, д. монотетному, з. монотетного, о. монотетним, м. монотетнім, к. монотетний

Більше записів