монотематизм

[monotɛmɑtɪzm] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Обмеженість однією темою, переважна орієнтація на розробку єдиної теми в творчості, діяльності, дослідженні.

  2. Принцип або художня особливість твору, що ґрунтується на розвитку єдиної основної теми, лейтмотиву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монотематизм, р. монотематизму, д. монотематизмові, з. монотематизм, о. монотематизмом, м. монотематизмі, к. монотематизме

Більше записів