монорейка

[monorɛjkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Різновид рейкового транспорту, де рухомий склад (вагони, потяги) пересувається по єдиній рейці-балці, зазвичай підвішений або розташований зверху неї.

  2. Конструкція, система або лінія такого транспорту, що використовується для перевезення пасажирів у містах, аеропортах або розважальних комплексах.

  3. Сам потяг або вагон, призначений для руху по монорейковій дорозі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монорейка, р. монорейки, д. монорейці, з. монорейку, о. монорейкою, м. монорейці, к. монорейко

Більше записів