монорема

[monorɛmɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У давньогрецькій поезії — вірш, що складається з одного рядка, самостійний за змістом і формально завершений.

  2. У сучасному літературознавстві та поезії — короткий вислів або одностроковий вірш афористичного, філософського чи ліричного характеру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монорема, р. монореми, д. моноремі, з. монорему, о. моноремою, м. моноремі, к. моноремо

Більше записів