моноптер

[monoptɛr] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У давньогрецькій архітектурі — невелика кругла споруда (храм, святилище), оточена по колону колоною або колонами, без стін та з відкритим простором всередині.

  2. Тип античної культової споруди, що складається лише з колон, які підтримують дах, без традиційної целли (замкнутого приміщення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моноптер, р. моноптера, д. моноптерові, з. моноптер, о. моноптером, м. моноптері, к. моноптере

Більше записів