моноптер

1. У давньогрецькій архітектурі — невелика кругла споруда (храм, святилище), оточена по колону колоною або колонами, без стін та з відкритим простором всередині.

2. Тип античної культової споруди, що складається лише з колон, які підтримують дах, без традиційної целли (замкнутого приміщення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |