Словник Української Мови
Буква
1. Зосередити виключно в своїх руках, захопити монополію на щось (наприклад, на виробництво, торгівлю, надання послуг).
2. Підпорядкувати собі, поставити під свій повний контроль, усунувши будь-яку конкуренцію або альтернативу в певній сфері діяльності.
Приклад 1:
свідома того, що І. Стебун, який на той час прагнув монополізувати все коцюбинськознавство, використав у своїй роботі її матеріали. Вона має авторитет: «Усе так було й у Вінниці і тепер повторюється».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”