Значення
-
(у ботаніці) про тип росту рослин: такий, що має один головний стовбур або пагін, який росте вертикально вгору, з бічними відгалуженнями, але без їхнього домінування; одноосьовий.
-
(у зоології, про головоногих молюсків) такий, що має воронку (сифон), утворену не зрощенням, а зігнутістю кінців мантії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моноподичний, р. моноподичного, д. моноподичному, з. моноподичного, о. моноподичним, м. моноподичнім, к. моноподичний