монокуляр

[monokuljɑr] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Оптичний прилад для спостереження одним оком, що за своєю будовою та принципом дії є, по суті, половиною бінокля (наприклад, збірна лінзова система або призма).

  2. Медичний прилад для огляду ока, що дозволяє лікарю спостерігати очне дно пацієнта (офтальмоскоп) або інші структури ока під збільшенням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. монокуляр, р. монокуляра, д. монокулярові, з. монокуляр, о. монокуляром, м. монокулярі, к. монокуляре

Більше записів