Словник Української Мови
Буква
1. Оптичний прилад для коригування зору на одне око, що складається з однієї лінзи, зазвичай вставленої в оправу, та утримується в очній ямці за рахунок м’язів обличчя.
2. Окуляри з однією лінзою, які використовуються як елемент маскарадного костюма або аксесуар.
Приклад 1:
Ледь усміхнений, дещо іронічний, проте лагідний, у неприродно відстовбурче ному навсібіч фраці, Стас колюче просвердлює нас крізь монокль своїм лівим оком. Праве око дивиться тепло і доброзичливо, струменіє любов’ю.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”